top of page
На які зміни чекати в освіті у 2017 році

У 2016 році профільне міністерство внесло чимало реформ у систему освіти. Практично повністю видозмінили початкову школу, затвердили 12-річне навчання, ухвалили концепцію Нової школи, змінили умови вступної кампанії у вищу школу. Усі зміни - лише перший крок на шляху реформ. На досягнутому Міносвіти не зупинилося.

Заступник міністра освіти Павло Хобзей:

"У 2017 році має бути прийнятий стандарт для Нової української школи. Вже треба починати друкувати підручники для першокласників, які підуть до школи у вересні 2018-го. Також будуть переглянуті навчальні програми для 5-9 класів з метою розвантаження програм від другорядної інформації, від дублювання. Планується узгодження різних предметів і основне - запровадження компетентнісного підходу у програмах. Будуть створені робочі групи. До червня наступного року вони мають напрацювати програми, за якими ми почнемо переходити до компетентісного підходу у навчанні. У всіх предмети треба увести ці речі. Діти мають не тільки знати, а й використовувати отримані знання.

У квітні пройде моніторинг якості початкової освіти, який проведе Український центр оцінювання якості освіти. Це буде початковий замір перед запровадженням концепції Нової української школи. З вересня у школах розпочнеться підготовка до запровадження 12-річного навчання. Інститути післядипломної освіти мають розробити необхідні програми для перепідготовки вчителів, які у 2018 році будуть навчати перший клас. Перш за все мова йде про вчителів, які зараз навчають дітей у 3 класі.

Обов'язкових предметів в 10-11 класах стане значно менше

Міністерство освіти і науки має намір суттєво скоротити кількість обов’язкових предметів інваріантної складової у старшій школі. Відповідна новація міститься у проекті Типового навчального плану для 10-11 класів. У разі їх ухвалення, запропоновані зміни стануть чинними у 2018 році.

Зокрема, передбачається скорочення переліку обов’язкових предметів у старшій школі з 22-х до 9-ти.

У відомстві наголошують, що це надасть можливість школам визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети.

За словами заступника міністра освіти Павла Хобзея, учні старшої школи мають готуватись до вступу до вишу.

«Час – це найважливіший ресурс. В 10-11 класі діти вже мають розуміти, який подальший шлях оберуть, та починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу», – зазначає заступник міністра.

Також однією з новацій, що як планується буде впроваджена з 2018 року, є створення інтегрованих профільних предметів. Зокрема, у разі ухвалення документа в український старшій школі з’являться інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство» та «Математика».

Джерело: http://osvita.ua/

Змінено вимоги до оцінювання учнів початкової школи

    У зв’язку зі змінами до навчальних програм початкової школи внесено зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальноїсередньої освіти.

    Зокрема, наказом МОН №1009 від 19 серпня затверджено нову редакцію орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

      Змістом орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

     Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

    ­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу;

    ­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

      у 1-­4 класах з усіх предметів варіативної складової.

     Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­-бальною шкалою:

з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

    Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю.

Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностувальна, коригувальна, прогностична, навчально-перевірювальна, розвивальна, виховна.

    Об’єктами контролю у процесі навчання у початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення.

    Облік результатів контролю ведеться учителем/учителькою у Класному журналі і табелях навчальних досягнень.

    За формою організації навчально-пізнавальної діяльності учнів перевірка може бути: індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом – усною (бесіда, розповідь учня), письмовою (самостійні і контрольні роботи, перекази, диктанти, у тому числі окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також практичною (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо).

   Перевірка навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими можливостями учнів.      

   Для перевірки навчальних досягнень учнів необхідно застосовувати завдання різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення, оцінки.

  • Підсумкова перевірка у 1 класі передбачає підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (контрольне списування, комбінована контрольна робота з математики та індивідуальна перевірка навички читання вголос і розуміння прочитаного).

  • Підсумкова перевірка у 2-3 класах передбачає тематичну перевірку, у 4 класі – тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи у кінці навчального року (з навчальних предметів, що визначені Міністерством освіти і науки України для державної підсумкової атестації).

  • Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення теми/розділу з метою визначення рівня розуміння і первинного засвоєння учнями окремих елементів змісту теми/розділу, зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем/розділів уроків, закріплення знань, умінь і навичок, їх актуалізації перед вивченням нового матеріалу.

  • Поточну перевірку проводять індивідуально або фронтально в усній чи письмовій формі систематично в межах кожної теми, визначеної навчальною програмою. Вона передбачається учителем/учителькою під час підготовки до кожного уроку і знаходить своє відображення у поурочних планах (конспектах) уроків. Поточна перевірка може здійснюватись у формі короткотривалої (10-15 хвилин) самостійної письмової роботи, яка охоплює певну частину навчального матеріалу. Як правило, вона носить діагностичний характер

Поточний контроль
Підсумкова перевірка
Перевірка графічних навичок           у 2-4 класах

здійснюється з урахуванням форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення письмової роботи. Окрема оцінка за графічні навички не ставиться.

Охайність зошита та культура оформлення письмових (поточних та контрольних) робіт (дата, назва та вид роботи, розміщення завдань на сторінці) і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Кожна письмова робота, виконана учнем/ученицею початкових класів в зошитах, перевіряється до наступного уроку.

Новинии
Школа має закладати патріотичне виховання

Українська школа має закладати патріотичне виховання наскрізно - у різні предмети, щоб воно легше та органічніше засвоювалось. Про це під час другого форуму українських патріотичних справ “Ми українці”, що відбувся у Міністерстві освіти, сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей.

За його словами, дітей необхідно навчати так, щоб після школи випускники були цілісними особистостями, інноваторами і, звичайно, патріотами цієї держави.

“Не менш важливо й те, що ми не можемо виховувати дітей патріотами, якщо самі не показуватимемо приклад, якщо своїм повсякденним життям не свідчитимемо про речі, які говоримо дітям. Тому є багато сфер життя, в яких наше суспільство повинно працювати над собою в цих питаннях”, - підкреслив Павло Хобзей.

У свою чергу, заступник голови Адміністрації президента Ростислав Павленко, повідомив про результати національного опитування, проведеного Інститутом соціології Національної академії наук, згідно з якими, переважна більшість населення України - понад 60% - пишається тим, що вони є громадянами України.

“Спостерігаються деякі регіональні відмінності, але в цілому практично всі регіони України ствердно відповідають на питання, чи пишаються вони тим, що є громадянами цієї країни. Виняток - лише Донбас, там більшість людей вагаються щодо конкретної відповіді на це питання. Вони на роздоріжжі - не можуть сказати, що не пишаються, і що пишаються теж не можуть. Тому ми бачимо, що саме тут нам потрібно працювати найбільше”, - додав Павленко.

Освіта.ua
17.10.2016

Генератор математичних завдань для молодших школярів

Проект "Розвиток дитини" разом з Освіта.ua пропонує батькам та учителям початкової школи нову можливість для навчання дітей математиці – "Генератор практичних завдань". Сервіс слугуватиме дітям відмінним помічником під час набуття навичок виконання простих арифметичних операцій із натуральними числами.

Освіта.ua
15.10.2016

Осінні освітні табори для школярів від IBS Education

На цих осінніх канікулах, вже вп’яте у своїй практиці, компанія IBS Education запускає освітні табори для школярів.

Цієї осені, окрім звичного профорієнтаційного табору для учнів 9-11 класів, буде організований новий табір для 5-8 класів, покликаний розвинути у школярів ключові навички.

На учнів 9-11 класів чекає знайомство із 9 сучасними професіями.

Освіта.ua
13.10.2016

Щодо надання деяких роз”яснень з організації навчально-виховного процесу

у початковій школі   / лист МОН  України  від 06.09.2016р.  № 1\9-464/     

     Міністерство освіти і науки України надає роз”яснення щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів у зв”язку зі змінами відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 05.08.2016    № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та від  19.08.2016  № 1009 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013     № 1222». 

     До  пункту 14 Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2015  за    № 472/26917. У випадку, якщо за рішенням педагогічної ради навчального закладу прийнято рішення у 2-му класі – протягом І семестру або протягом І і ІІ семестрів оцінювати навчальні досягнення учнів вербально, то у  журналі у графах «І семестр», «ІІ семестр», «Рік» записується «Зар.» (зараховано);

         у 2-4 класах з предметів інваріантної складової, які оцінюються вербально додано: «Я у світі» та «Трудове навчання».

До пункту 19. Колонки для фіксації результатів оцінювання ведення зошитів наприкінці кожного місяця не відводяться.

         Міністерством готується проект наказу «Про затвердження Змін до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», який буде подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 Одночасно інформуємо, що відповідно до листа Міністерства від 17.08.2016р. № 1/9-437 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», результати навчальних досягнень учня/учениці не озвучуються в класі та на батьківських зборах і така інформація стосується тільки вчителя-учня-батьків (або осіб, які їх замінюють).

 На уроці (у всіх класах початкової школи) учитель озвучує тільки вербальну оцінку роботи учня на уроці. У методичних рекомендаціях наголошується на тому, що це робиться з детальним поясненням досягнень дитини і доброзичливими порадами щодо того, як можна їх покращити у подальшому. Натомість оцінка в балах (що відповідає озвученій учителем на уроці вербальній оцінці) ставиться в щоденник учня на перерві або після уроку.

На батьківських зборах інформація про бали, які одержують учні на уроках, не озвучується, а за умови запиту батьків готується у письмовому вигляді індивідуально для кожної родини. В інших випадках озвучується у індивідуальній бесіді з батьками.

Таким чином, під час оцінювання навчальних досягнень учнів акцент зміщується з «навчання для одержання високих балів, гарних оцінок» на «навчання для одержання якісної освіти».

З цією ж метою необхідно відмовитись від вибудовування рейтингів навчальних досягнень учнів одного класу, або класів на паралелі для оприлюднення у класі, на батьківських зборах. Така інформація може використовуватись вчителями виключно для методичної роботи з метою підвищення ефективності навчального процесу.

Потреба у роз’ясненні положення методичних рекомендацій про перевірку письмових робіт в адаптаційний період навчання в 1 класі ручкою не з червоною пастою, а іншого кольору викликана тим, що вчителі початкової школи часто користуються для перевірок ручками двох кольорів – з червоною пастою для позначення помилок і зеленою – для позначення правильно написаних букв, їх елементів, слів тощо.

     Звертаємо увагу, що саме для забезпечення можливості застосування такого ефективного прийому перевірки у методичних рекомендаціях зазначено, що в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя. Тож учитель може самостійно прийняти рішення про вибір кольору ручки для перевірок і оцінювання письмових робіт та фіксації у щоденниках або обговорити це питання з учнями, батьками і прийняти спільне рішення.

Обсяг домашніх завдань при вивченні іноземних мов у 2016/17 навчальному році

У 1-му класі домашні завдання не задаються.

У 2-4 класах обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували:

у 2-му класі – 45 хвилин;

у 3-му класі – 1 години 10 хвилин;

4-му класі – 1 години 30 хвилин.

У 2 класі учням можуть пропонуватися завдання, які мають місце виключно за умов зорієнтованості на конкретну дитину і відповідною диференціацією за рівнем складності та змістом. Визначальним для прийняття учителями рішення пропонувати такі завдання чи ні, є їх доцільність для успішного просування кожної дитини за власною освітньою траєкторією.

Акцентуємо увагу на правильному визначені обсягу домашнього завдання, щоб учні не відчували перевантаження. Для цього необхідно враховувати зайнятість учнів з інших предметів у цей день, темп і ритм роботи учнів, стан їхнього здоров’я.

Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо.

Завдання мають бути посильними для самостійного виконання учнями. Не можна пропонувати завдання на невідпрацьований матеріал, який не пояснювався на уроці, оскільки в такому випадку вся складність засвоєння навчального матеріалу переноситься з уроку на домашню роботу. Недопустимим є домашнє завдання з написання рефератів.

Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

bottom of page